Новини

Свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.

Свято встановлене відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 20 жовтня 2009 року
«…з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні…».
Урочистості приурочено до річниці повного витіснення угорських та німецьких військ із найзахіднішого регіону теперішньої України — Закарпаття, яке відбулося 28 жовтня 1944 року в результаті здійснення радянськими з'єднаннями Четвертого та Першого Українських фронтів Східно-Карпатської наступальної операції.

Визволення України почалося під час Сталінградської битви (листопад 1942 - лютий 1943), яка поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР.
Перші населені пункти України в східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 р.
Масове ж визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня - 23 серпня 1943 р.). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків.
Розвиваючи успіх, радянські війська у вересні 1943 р. вийшли до Дніпра. У вересні-жовтні 1943 р. розгорнулася героїчна битва за Дніпро, на якому німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони ("Східний вал"). Кульмінацією битви за Дніпро було визволення Києва від окупантів. Сталін, ігноруючи реальне співвідношення сил, наказав будь-якою ціною звільнити Київ до "Великого Жовтня".
Ціною величезних людських втрат радянські війська звільнили місто 6 листопада 1943 р. За визволення столиці України понад 1000 солдат і офіцерів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

У 1944 р. радянське командування силами чотирьох Українських фронтів здійснило серію наступальних операцій, остаточно визволивши територію України:
- Житомирсько-Бердичівська операція (грудень 1943 - січень 1944 рр.);
- Корсунь-Шевченківська операція (січень-лютий 1944 рр.); - Рівненсько-Луцька операція (січень-лютий 1944 рр.);
- Криворізька операція (січень-лютий 1944 рр.); - Наступ на півдні. Визволення Одеси, Миколаєва (березень-квітень 1944 рр.);
- Визволення Криму (квітень-травень 1944 рр.);
- Львівсько-Сандомирська операція (липень-серпень 1944 рр.). 27 липня 1944 р. звільнено Львів;
- Східно-Карпатська операція (вересень-жовтень 1944 рр.);
Наступ радянських військ (1943-1944 рр.)
Наступ радянських військ (1943-1944 рр.)
28 жовтня 1944 р. територія України була остаточно визволена від загарбників.

У ході визвольних операцій 1944 р. на Україні загинуло понад 3,5 млн. воїнів! Неоціненну допомогу воїнам надавали радянські партизани і підпільники, місцеве населення, працівники тилу. Активні дії проти німецьких окупантів вели загони УПА. Коли ж лінія фронту наблизилась до районів дислокування частин УПА, командування віддало наказ не втручатись у бойові дії і вживати заходів для збереження і зміцнення своїх сил.
- 8 травня 1945 р. німецько-радянська війна завершилася капітуляцією Німеччини.
- 2 вересня 1945 p. капітуляцією Японії завершилася Друга світова війна.
Вклад України в перемогу над Німеччиною та її союзниками
Українці в роки Другої світової війни билися проти гітлерівської Німеччини і її союзників у складі Радянської армії, антинацистського руху Опору (на території України і окупованих країн Європи), у складі американської, канадської армій, австралійських частин.
У збройній боротьбі проти ворога брало участь понад 6 млн. українців. Кожен третій із них загинув на фронті, кожен другий із тих, що залишилися в живих, став інвалідом.
Серед військового керівництва СРСР було немало українців. Найбільш відомі із них - А.Єременко, С.Тимошенко, Р.Малиновський, І.Черняховський, П.Рибалко, К.Москаленко та інші. З 15 фронтів, які діяли в період радянсько-німецької війни, більше половини очолювалися маршалами і генералами - українцями за походженням.
Великий внесок у перемогу зробили працівники тилу, вчені, медики, діячі літератури і мистецтва.
Людські і матеріальні втрати України
Людські втрати України у війні склали понад 10 млн. військових і цивільних осіб.
Матеріальні втрати України досягли 1,5 трильйонів крб. Було зруйновано: 714 міст і містечок, 28 тис. сіл, 16 150 промислових підприємств, 18 тис, медичних закладів, 33 тис. закладів освіти...
Зазнавши в роки Другої світової війни величезних людських і матеріальних втрат, Україна зробила неоціненний внесок у перемогу над фашистською Німеччиною і її союзниками.

Висновки:
- У Другій світовій війні Німеччина і її союзники прагнули розчленувати Україну та колонізувати її.
- 3 червня 1941 р. по жовтень 1944 р. Україна була ареною збройної боротьби проти окупантів. Героїчна боротьба розгорнулася в тилу німецьких армій.
- Частина українців, очолювана ОУН-УПА. прагнула скористатися війною для відродження незалежної української держави.
- Ворогами самостійної України були не лише нацисти, а й сталінський тоталітарний режим, що стало причиною непримиренної боротьби між радянським і оунівським рухом Опору.
- Український народ зробив величезний внесок у перемогу над Німеччиною і її союзниками.

Хе́ллоуи́н (также Хэ́ллоуи́н; англ. Halloween, All Hallows' Eve или All Saints' Eve) — современный праздник[8, восходящий к традициям древних кельтов Ирландии и Шотландии, история которого началась на территории современных Великобритании и Северной Ирландии. Отмечается каждый год 31 октября, в канун Дня всех святых. Хеллоуин традиционно празднуется в англоязычных странах, хотя официальным выходным днём не является. С конца XX века, в ходе процесса глобализации, мода на атрибутику Хеллоуина возникла также в большинстве неанглоязычных стран Европы и в СНГ. Хеллоуин неформально отмечается в некоторых других странах, имеющих тесные культурные связи с США или Великобританией, например, в Японии, Южной Корее, Сингапуре, Австралии и Новой Зеландии, в ряде островных стран Океании.

1. Про дозвіл гуляти лише у призначених для цього місцях: на ігрових майданчиках, біля будинків, школи, у скверах чи парках.
2. Про суворе дотримання правил дорожнього руху, про поведінку в транспорті, при посадці і висадці з транспорту.
3. Про дотримання правил протипожежної безпеки при користуванні електроприладами (телевізором, праскою, холодильником) та газом.
4. Про правила поведінки в місцях громадського перебування (під час екскурсій, культпоходів, зустрічей, катання на ковзанах).
5. Про правила поведінки біля ліній електромереж, залізничного полотна, поблизу водоймищ, на воді та льоду, поряд із будівельними майданчиками, відкритими люками, біля відкритих вікон, на балконі, сходах тощо.
6. Про правила користування і правила поведінки в ліфтах.
7. Про правила користування гострими, колючими предметами, ліками, протипожежним, сільськогосподарським, будівельним та іншим інвентарем.
8. Про необхідність мити руки перед вживанням їжі, після ігор, фізичної праці, відвідування туалету.
9. Про категоричну заборону:
- чіпати незнайомі і вибухонебезпечні предмети;
- грати на проїжджій частині вулиці або поблизу неї;
- відходити далеко від будинку, в якому мешкаєш;
- обігрівати приміщення газом;
- розпалювати вогнище;
- лазити по деревах, дахах;
- грати із чужими тваринами;
- збирати незнайомі види грибів і ягід;
- пити сиру воду;
- самостійно виїжджати за місто, в ліс без супроводу вчителів або батьків;
- вступати в контакт та впускати в квартиру незнайомих людей;
- перебувати на вулиці пізніше, ніж о 21.00.
Обережна поведінка під час канікул –
запорука життя і здоров'я

Сьогодні до школи завітали солдати Покровсько- Ясинувацького ОМВК. Вони цікаво розказували про будні своєї служби. Діти були дуже задоволені, приміряючи солдацький спецодяг.

Як писав ще французький дипломат Жан-Бенуа Шерер у своїй історичній праці «Аннали Малої Росії, або історії запорозьких та українських козаків», виданій 1788 року в Парижі, Покрова Пресвятої Богородиці було для козаків великим святом, оскільки їхню церкву було присвячено Діві Марії. Коли вони бажали обрати нових членів старшини, то збиралися саме у цей день.[1]

День українського козацтва відзначається в Україні згідно з Указом Президента України від 07.08.1999 № 966/99 в день свята Покрови Пречистої Богородиці 14 жовтня. Президент України, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення, визначив цю дату своїм указом.

В Україні немає важливішого чинника, який би був і центром, і перехрестям, і змістом переважної більшості соціальних процесів, та важливішого компонента національної й територіальної консолідації, ніж козацтво. Саме цей феномен сприяв виробленню такого способу життя українського етносу, який допоміг йому вижити в умовах не тільки відсутності власної держави, але й за часів тотального знищення всього національного, самобутнього. За останні три з половиною століття український народ тричі піднімався на боротьбу за встановлення державної незалежності.

Перший потужний спалах відродження власної державності припав на добу Козаччини. Друга спроба створити державу за козацькими традиціями демократизму і рівності робилася в період революційних змагань 1917—1920 рр. Третя — вже в наш час. Наприкінці 80-х рр. XX ст. інтерес до свого минулого та генетична пам'ять поряд з активізацією політичного життя в Україні спричинили виникнення козацьких громадських утворень: Козацького земляцтва (1984), що у 1989 р. перетворилося на Донецький курінь українського козацтва; спортивної школи козацького мистецтва «Бойовий гопак» у Львові (1985); Запорізького козацького товариства «Запорозька Січ» (1990); «Козацького товариства Київщини» (1990) та ін. Влітку 1990 р. відбулося святкування 500-річчя від дня першої писемної згадки про українських козаків. Особливим розмахом відзначалися урочисті заходи на о. Хортиця в Запоріжжі та с. Капулівка на Січеславщині. Це дало поштовх до створення цілої низки регіональних організацій українського козацтва — Карпатська Січ (Львівщина), Поліська Січ (Житомирщина), Прикарпатська Січ (Івано-Франківщина), Кальміуська паланка (Донеччина), Буковинська Січ (Чернівеччина), Херсонський кіш, Волинська Січ, Закарпатська Січ та ін. Їх члени активно підтримували демократичні процеси та створення незалежної Української держави. 14 жовтня 1991 р. на Всеукраїнській установчій козацькій раді було проголошено утворення єдиної загальноукраїнської громадської організації Українське козацтво, яка об'єднала усі регіональні козацькі структури України та української діаспори. З нагоди 10-річчя початку козацького руху 16 вересня 2000 р у Києві відбувся З'їзд козаків-засновників Українського козацтва. До 1995 р. процеси відродження козацтва в Україні наштовхувалися на певний спротив окремих державних структур: провокації під час проведення козацької ради в Переяславі-Хмельницькому (1992), затримання козацької старшини під час вшанування пам'яті П. Сагайдачного у Києво-Могилянській академії (1994), заборона поховання за участю козаків Патріарха Володимира (Романюка) поблизу Свято-Софіївського собору (1995) тощо.

І все-таки протягом 1990—2014 рр. українські козаки зробили значний внесок у справу реального втілення національної ідеї в українському суспільстві.

15 листопада 2001 р. було прийнято положення «Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002—2005 роки». Метою Національної програми є подальший розвиток і утвердження козацтва як громадської сили, здатної істотно впливати на процес консолідації суспільства. Вона передбачає участь українського козацтва у військово-патріотичному вихованні молоді; створенні, відродженні, відновленні та охороні заповідних місць і об'єктів; проведення освітянських, культурно-просвітницьких заходів, науково-дослідної, пропагандистської та видавничої роботи; організацію туризму, спортивних змагань; здійснення господарської, природоохоронної та міжнародної діяльності.

В Україні зареєстровано близько десятка всеукраїнських громадських організацій українського козацтва та більш ніж п'ятсот обласних, районних, міських і сільських козацьких утворень. Серед них: «Українське козацтво» (1991), «Спілка козацьких організацій України» (1999), «Козацтво України» (2001), «Об'єднане козацтво України» (2003) та ін. У своїх лавах вони нараховують майже 200 тисяч осіб.

З 1991 р. постійно організовуються кінні походи «Козацькими шляхами», з 1992 р.- зарубіжні походи козацької чайки «Свята Покрова» до берегів Франції та Англії, з 1996 р. у Києві щорічно проводиться фестиваль-турнір бойових мистецтв «Козацька слава», з 1999 р. у Запоріжжі проходить щорічний фестиваль національних видів єдиноборств, а у Дніпропетровську — всеукраїнський чемпіонат козацького морського багатоборства. Періодично стартує регата пам'яті Сірка за маршрутом Київ-Запоріжжя-Босфор. У 2001 р. створено Всеукраїнську федерацію козацького двобою та Міжнародну федерацію бойового гопака.

Козаки розробили власну тактику бою:
галас — козаки йшли до бою в довільному порядку;
табір — військо рухалося похідним строєм;
самообкопування — засіб індивідуального захисту.

З 24 вересня по 27 вересня успішно пройшло навчання медіаторів

Хай навчання в радість буде,
Хай наука не забуде
Поміститись в голові,
Щоб вдавалось все тобі!
Загалом, ти добре вчися,
І ніколи не журися
Про оцінки, про свої,
Знай, що головне в житті,
Це освіта і знання,
Школа, вчитель і рідня!

Під час відпустки вчителі школи не тільки відпочивали, але й активно навчалися. Так з 3 по 7 серпня 2018 року Блохіна Олена Альбертівна і Барсукова Наталія Вікторівна взяли участь у "Вчительській Тухлі-2018" у Славькому Львівської обл. Ці дні були дуже насичені, пізнавальні, цікаві. Наші вчителі познайомилися з творчими та креативними вчителями з різних куточків України

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=311548786071867&id=100016502437377

http://ukraine-nato.mfa.gov.ua/ua

https://docs.google.com/forms/d/1ila4UeXffheF8CcKIFtmRrY_drOUrCM9axZkgvGPa6c/viewform?edit_requested=true

13 травня, неділя
День матері в Україні
В Україні - цей день відзначається у другу неділю травня
У календарі свят для мами визначений особливий день, який святкується в Україні у другу неділю травня. Офіційне державне свято День матері встановлене в 1999 році. Святкування стало популярною і доброю сімейною традицією.

Історія Дня пам'яті та примирення
7 травня 1945 року у французькому Реймсі начальник оперативного управління Верховного головнокомандування армійських сил Німеччини (ОКВ) генерал-полковник Альфред Йодль підписав акт капітуляції Німеччини. Але Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла вже 8 травня о 23:01 за берлінським часом – у той час у Москві вже було 00:01 9 травня.

Отже, більшість країн світу відзначає День Перемоги над нацизмом 8 травня (офіційна назва свята – "День перемоги в Європі"), а країни колишнього СРСР – на день пізніше, 9 травня.

У Покровську відбулось урочисте відкриття всеукраїнської військово-патріотичної гри «Джура». Перший міський етап

пройшов на стадіоні опорної школи.

Під урочистий марш прибули вишикувані команди.