Новини
https://classroom.google.com/u/1/h
Заклади освіти та учні Донецької області мають можливість скористатися єдиною платформою навчальних матеріалів – Відкритою онлайн-школою, що забезпечить швидке створення, поширення контенту та завдань для організації освітнього процесу в дистанційному форматі.
Також можна використовувати додаткові вебпортали та сервіси для створення навчального е-контенту.
http://e-school-ippo.blogspot.com/ – консультаційний пункт для педагогічних працівників, які опікуються дистанційною освітою.
https://learningapps.org/ – Learningapps, різноманітні інтерактивні вправи.
http://www.10minclass.com/ – відеоуроки з підготовки до ЗНО.
https://pidruchnyk.com.ua/ – електронні версії підручників.
https://imzo.gov.ua/pidruchniki/elektronni-versiyi-pidruchnikiv/ – електронні версії підручників.
https://disted.edu.vn.ua – репозитарій начальних ресурсів.
http://www.osvitaua.com/youpub/ – сайт видавництва, містить навчальні ресурси.
https://www.youtube.com/channel/UCMIVE71tHEUDkuw8tPxtzSQ – «Цікава наука».
https://phet.colorado.edu/uk/simulations/category/physics – досліди з фізики.
https://naurok.com.ua/ – для вчителів та учнів.
https://besmart.study/ – онлайн-платформа підготовки до ЗНО.
https://prometheus.org.ua/zno/ – за посиланням курси підготовки до ЗНО.
https://www.ed-era.com/zno/ – дуже багато цікавої інформації про дистанційну освіту.
https://ilearn.org.ua/ – Проєкт дистанційної освіти від «Освіторії».
https://eschool.dn.ua/local/staticpage/view.php?page=resources – репозитарій корисних освітніх ресурсів.
Використані матеріали в рекомендаціях:
http://academia.vinnica.ua/index.php/news/780-metodichni-rekomendatsiji-zakladam-zagalnoji-serednoji-osviti-shchodo-organizatsiji-distantsijnoji-pidtrimki-osvitnogo-protsesu-v-umovakh-karantinu
http://vnz.org.ua/dystantsijna-osvita/pro
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13
До уваги інформаційна хвилинка!!!!
Щорічно 28 жовтня відзначається День визволення України від німецько – фашистських загарбників. В цьому році ми святкуємо 75 річницю.
Це свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента від 20 жовтня 2009 року № 836/2009 «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні».
В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.
В ході Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.
Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України.
У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. воїнів, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 року), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 р. – 17 лютого 1944 року) та Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року).
Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави. За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.
В ході Великої Вітчизняної війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців, серед яких було чимало розвідників.
Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув і тим, хто вижив у пеклі 40-х ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні.
Вчителі ЗОШ #14 не сидять на місці навіть під час канікул. Разом з адміністрацією усі вчителі вийшли у чистий четвер на обрізання троянд та погребли пришкільну ділянку! Тепер у нашому шкільному подвір’ї чисто та затишно!
В озелененні території школи взяли участь учні багатьох класів. А школярі 6 класу активно долучилися до справи озеленення школи, вирощування квітів для класних кімнат під девізом «Від насіння до квітки», пiдготували клумби та квiти до зими. Під керівництвом класного керівника Пономарь М. В. вони з інтересом і великим бажанням взялися за цю справу.
Ось і настала осінь золота,
Лагідною прохолодою радує вересень...
Я тобі в День знань щиро бажаю
З радістю побудувати мудрості вівтар!
Може, вченим станеш ти відомим?
Той, хто багато знає - дивиться далеко!
Нехай процес навчання буде цікавим,
Осягай науку просто і легко!
30 червня 2020 року Державна служба якості освіти України та ЮНІСЕФ провели вебінар «Безпечна та дружня до дитини школа в контексті інституційного аудиту» для майбутніх експертів з інституційного аудиту Донеччини.
Під час вебінару розглядались наступні питання: особливості проведення інституційного аудиту; ключові аспекти моделі «Безпечна і дружня до дитини школа»; результати пілотування «Безпечної і дружньої до дитини школи у 2018-2019 роках».
#ЗмінюємоОсвітуРазом!
https://www.youtube.com/watch?v=-ztX_2A8DyI&feature=youtu.be
посилання на відео
22 червня – День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні
Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам'ять мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.
Цей день для нас наповнений трагічними спогадами і болем. Найкривавіша в історії світу війна принесла українцям незліченні жертви і страждання, масовий терор, смерть та руйнування. Гірка доля не оминула жодну українську родину, війна забрала життя кожного п’ятого українця.
Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму. Життєписи цих людей – уроки істинної мужності та патріотизму для сучасників.
Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.
Схиляємо голови перед мужністю і нескореністю нашого народу, який знайшов у собі сили вистояти і вижити, який піднявся на бій і переміг у героїчній боротьбі.
Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!
Сьогодні, 10 червня, в ЗОШ №14 Покровської міської ради відбулося вручення свідоцтв про здобуття базової середньої освіти дев’ятикласникам.
Сорочку мати сину вишивала,
І душу й серце в вишивку вкладала.
Як пам’яті народної відлунки,
На полотні з’являлись візерунки,
Де кожен хрестик – то життєві миті…
Мережила по білому блакиттю,
Лягала ниточка до ниточки мрійливо –
Дитині б долю вишити щасливу,
Щоб оберегом стала для синочка
Руками неньки вишита сорочка. Із Днем Вишиванки!
https://www.youtube.com/watch?v=WeJ6pDcdguU
18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. Український інститут національної пам'яті підготував матеріали та архівні фото, присвячені цій темі.
Кримські татари в місцях спецпоселень після депортації в 1944 році. Архівні фото http://www.memory.gov.ua/news/krimski-tatari-v-mistsyakh-spetsposelen-pislya-deportatsii-v-1944-rotsi.
11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». У ній наводилися претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.
Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3-й годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася в основному 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.
Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.
Під час червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб - на загальне спецпоселення, 6 тис. - у табори управління резервів, 6 тис. - до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також росіяни, українці, цигани, караїми та представники інших національностей (2882 особи), яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів.
Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар з лав радянської армії. Протягом 1945-1946 рр. в трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили возз’єднатися із родинами на засланні. Така сама доля спіткала і відзначених воїнів – навіть двічі Герою Радянського Союзу Амет-Хану Султану не дозволили повернутися до Криму. В усіх спецпоселенців-військових вилучалися військові квитки, їм заборонялося носити зброю. При цьому старші офіцери залишалися на службі, тоді як старші офіцери-політпрацівники та співробітники карних органів відправлялися на спецпоселення.
Постановою радянського уряду від 8 січня 1945 р. «Про правовий статус спецпоселенців» відзначалося, що спецпоселенці користуються всіма правами громадян СРСР, але при цьому вони не мали права самовільно залишати райони спецпоселення, визначені для них, голови родин повинні були щомісяця реєструватися у міліції, а про всі зміни у сім’ях слід було доповідати міліції у триденний термін.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.
Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.
З часу проголошення незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України, а також 17 квітня 2014 року Закон України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».
У 2016 році Верховною Радою України перейменовано 75 одиниць адміністративно-територіального устрою АР Крим та м. Севастополь, назви яких містили символіку комуністичного тоталітарного режиму. За рекомендацією Українського інституту національної пам’яті переважній більшості перейменованих населених пунктів повернуто історичні кримськотатарські назви, що стало практичною реалізацією передбаченого статтею 3 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» забезпечення державою права депортованих осіб на повернення історичних назв населених пунктів, що були перейменовані за часів СРСР у зв’язку із здійсненням депортації.
Нагадуємо, учням та батькам, про правила поведінки та техніку безпеки під час карантину.
ІНСТРУКЦІЯ
з техніки безпеки учнів під час карантину
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Інструкція з безпеки учнів під час карантину поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу у період перебування учнів на карантині.
1.2. Інструкцію розроблено відповідно до «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563, «Правила дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, «Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України», затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління державної пожежної охорони від 30.09.1998 № 348/70.
1.3. Усі учасники навчально-виховного процесу повинні знати правила надання першої (долікарської) допомоги при характерних ушкодженнях, мати необхідні знання і навички користування медикаментами.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПІД час карантину
2.1. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів перед початком карантину:
2.1.1. Перед початком карантину слід чітко визначити терміни початку та завершення . карантина.
2.1.2. У разі продовження карантину телефонувати в останній день визначених термінів до приймальної навчального закладу вихователеві або класному керівникові для визначення нового терміну карантину.
2.2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час карантину:
2.2.1. Під час карантину, перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, чітко виконувати правила дорожнього руху:
● рухатися тротуарами і пішохідними доріжками, дотримуючись правого боку;
● за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів;
● переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема підземних і наземних, а за їх відсутності — на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
● у місцях із регульованим рухом зважати тільки на сигнали регулювальника чи світлофора;
● виходити на проїжджу частину з-за транспортних засобів упевнившись, що не наближаються інші транспортні засоби;
● чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
● на трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, можна виходити на проїжджу частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая;
● у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору, чи спеціальним звуковим сигналом, потрібно утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;
● категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом або встановленими місцями;
● рухатися по дорозі велосипедом можна тільки дітям, які досягли 16 років; мопеди й велосипеди повинні бути обладнанні звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду — білого кольору, по боках — оранжевого, позаду — червоного; на голові у водія має бути захисний шолом; чітко дотримуватися правил дорожнього руху;
● водіям мопедів і велосипедів заборонено: керувати транспортом із несправним гальмом і звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися автомагістралями, коли поряд є велосипедна доріжка; рухатися тротуарами і пішохідними доріжками; їздити не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей; перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби;
● для катання на інших засобах (скейтборд, самокат, ролики та ін.) обирати місце на дитячих майданчиках та ін., на проїжджу частину виїжджати заборонено;
● учні повинні виконувати зазначені правила, а також інші Правила дорожнього руху України, знання про які отримані на уроках основ здоров'я; виховних годинах, предметних уроках;
● перебувати поблизу залізничних колій дітям без супроводу дорослих заборонено;
● учні, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.
2.2.2. Під час карантину, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, приміщеннях, транспорті, учні повинні чітко виконувати правила пожежної безпеки:
● заборонено брати з собою вогненебезпечні предмети, що можуть спричинити пожежу (запальнички, сірники, петарди, бенгальські вогні, феєрверки, цигарки, легкозаймисті речовини, вогнезаймисту рідину та ін.);
● користуватися газовою плитою вдома тільки зі спеціалізованим електричним приладом для вмикання під наглядом дорослих;
● заборонено використовувати віконниці на вікна для затемнення приміщень і застосовувати горючі матеріали; зберігати бензин, газ та інші легкозаймисті горючі рідини, приносити їх до приміщення; застосовувати предмети оформлення приміщень, декорації та сценічне обладнання, виготовлене з горючих синтетичних матеріалів, штучних тканин і волокон (пінопласту, поролону, полівінілу та ін.); застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, феєрверки, бенгальські вогні та ін.), використовувати хлопавки, застосовувати дугові прожектори, влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, що можуть спричинити загоряння; встановлювати стільці, крісла і інші конструкції, виконані з пластмас та легкозаймистих матеріалів, а також захаращувати предметами проходи і аварійні виходи;
● у жодному разі не брати на вулиці чи в іншому місці незнайомих чи чужих предметів, зокрема, побутову техніку, не вмикати їх у розетку вдома чи в інших установах — це може призвести до вибуху та надзвичайної ситуації;
● не наближатися до електроприладів, музичної апаратури, що живляться струмом. Користуватися електроприладами тільки сухими руками і в присутності батьків. У разі виявлення обірваних проводів, неізольованої проводки, іскріння проводки, негайно повідомити дорослих;
● не скупчуватися біля проходів у громадських установах, входах та виходах, у приміщеннях вестибюлю;
● під час участі в масових заходах не галасувати, не свистіти, не бігати, не стрибати, не створювати травмонебезпечних ситуацій у приміщенні, дотримуватися правил пожежної безпеки;
● у разі пожежної небезпеки — наявності вогню, іскріння, диму — негайно вийти на повітря (за двері, балкон) та кликати на допомогу. Викликати службу пожежної охорони за номером 101, назвавши своє ім'я, прізвище, коротко описавши ситуацію: наявність вогню, диму, кількість людей у приміщенні, свій номер телефону;
● при появі запаху газу в квартирі, приміщенні у жодному разі не вмикати електроприлади, не користуватися стаціонарним чи мобільним телефоном, відчинити вікна, двері, перевірити приміщення, вимкнути газову плиту й вийти з приміщення; покликати на допомогу дорослих, негайно повідомити в газову службу за номером 104 чи 101 пожежну охорону; назвавши своє ім'я, прізвище, коротко описавши ситуацію й залишивши свій номер телефону.
2.2.3. Під час карантину, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, громадських місцях, приміщеннях, транспорті та ін. учні повинні чітко виконувати правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєння та ін.:
● під час карантину заборонено перебувати біля водоймищ без супроводу дорослих для запобігання утеплення дітей;
● категорично заборонено наближатися й перебувати біля будівельних майданчиків, кар'єрів, напівзруйнованих будівель для запобігання обрушень будівельних матеріалів і попередження травм та загибелі дітей;
● категорично заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;
● заборонено брати до рук, нюхати, куштувати незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;
● пересуватися обережно, спокійно. Беручи участь в іграх, не створювати хаотичного руху, не штовхатися, не кричати. На вулиці бути обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи у відкритий каналізаційний люк;
● не наближатися на вулиці до обірваних, обвислих проводів, або проводів, що стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння — такі проводи ще можуть бути підживлені електрострумом;
● не наближатися до щитових, не залазити на стовпи з високовольтними проводами — можна отримати удар електрострумом від високовольтних живлень за 5 м;
● бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдалки чи атракціони, турніки, прилади справні, сильно не розгойдуватися й не розгойдувати інших, щоб не призвести до падіння чи іншого травмування;
● не виходити на дах багатоповерхівки для попередження падіння дітей із висоти;
● не наближатися до відчинених вікон, не нахилятися на перила, парапети сходинок для запобігання падіння дітей із висоти;
● не спускатися в підвали будинків чи інші підземні ходи, катакомби, бомбосховища — там може бути отруйний газ;
● не контактувати із незнайомими тваринами для запобігання отримання укусів від хворих на сказ тварин;
● застосовувати всі знання й правила, отримані на уроках основ здоров'я, виховних годинах, навчальних уроках.
2.2.4. Під час карантину учні повинні виконувати правила безпеки життєдіяльності під час самостійного перебування вдома, на вулиці, у громадських місцях, друзів, у замкнутому просторі приміщень із незнайомцями, а також виконувати правила попередження правопорушень та насильства над дітьми:
● не розмовляти й не контактувати із незнайомцями, у жодному разі не передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками міліції. Слід одразу кликати на допомогу й швидко йти до людей;
● не підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони запитують дорогу. Краще відповісти, що не знаєте, і швидко йти геть;
● перебувати без супроводу дорослих на вулиці дітям до 10-ти років можна до 20 год., до 14-ти років — до 21 год., до 18-ти років — до 22 год. У темну пору року — із настанням темряви;
● діти мають право не відчиняти дверей дому навіть представникам правоохоронних органів. Якщо незнайомець запитує, коли повернуться батьки, слід повідомити, що незабаром — вони у сусідів, тим часом зателефонувати батькам, а двері незнайомцям не відчиняти;
● триматися подалі від тих, хто влаштовує бійки, не брати участі в суперечках дорослих і не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або травми; у стосунках із оточуючими слід поводитися толерантно;
● не заходити в під'їзд, ліфт із незнайомцями; слід одразу кликати на допомогу, якщо незнайомець провокує якісь дії щодо вас. Бути уважними, оглядатися й перевіряти, чи не слідкує за вами хтось під час проходу провулків, підземних переходів, між будинками, у тунелях. Якщо за вами хтось іде, зупинитися й відійти осторонь, щоб потенційний переслідувач пройшов повз вас;
● не вчиняти дії; що можуть призвести до правопорушень. Неповнолітніми у кримінальному праві вважаються особи віком до 18-ти років. За злочини, вчинені після настання 14-річного віку, неповнолітні підлягають кримінальній відповідальності. Позбавлення волі неповнолітньому може бути строком не більше ніж на 10 років. Найсуворішим примусовим виховним заходом є направлення до спеціальних навчально-виховних установ, що здійснюється примусово, незалежно від бажання неповнолітнього чи його батьків;
● батьки неповнолітніх, які не займаються вихованням своїх дітей, підлягають адміністративному штрафу в розмірах, передбачених відповідною статтею Карного кодексу України;
● всеукраїнські гарячі лінії підтримки дітей та молоді України:
- Всеукраїнська лінія «Телефон довіри» - 800-500-21-80;
- національна гаряча лінія з питань попередження насильства над дітьми та захисту прав дітей - 500-500-33-50 (у межах України дзвінки безкоштовні).
2.2.5. Під час карантину учні повинні виконувати правила із запобігання захворювань на грип, інфекційні та кишкові захворювання, педикульоз та ін.:
● при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших людей, викликати лікаря;
● хворому призначити окреме ліжко, посуд, білизну;
● приміщення постійно провітрювати;
● у разі контакту із хворим надягати марлеву маску;
● хворому слід дотримуватися постільного режиму;
● вживати заходів профілактики: їсти мед, малину, цибулю, часник; чітко виконувати рекомендації лікаря;
● перед їжею мити руки з милом;
● не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити;
● для запобігання захворювань на педикульоз регулярно мити голову; довге волосся у дівчат має бути зібране; не користуватися засобами особистої гігієни (гребінцем) інших осіб, а також не передавати свої засоби гігієни іншим. Не міряти й не носити чужого одягу, головних уборів, а також не передавати іншим свій одяг;
● не вживати самостійно медичних медикаментів чи препаратів, не рекомендованих лікарем;
● якщо ви погано почуваєтеся, а дорослих поряд немає, слід викликати швидку медичну допомогу за номером 103, описавши свій стан, назвавши номер свого телефону, домашню адресу, прізвище, ім'я, а також зателефонувати батькам.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ АБО АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ
3.1. Не панікувати, не кричати, не метушитися, чітко й спокійно виконувати вказівки дорослих, які перебувають поряд.
3.2. Зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого перебування.
3.3. Якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, слід зателефонувати в служби екстреної допомоги за телефонами:
101 — пожежна охорона;
102 — міліція;
103 — швидка медична допомога;
104 — газова служба, коротко описати ситуацію, назвати адресу, де відбулася надзвичайна ситуація, а також своє прізвище, ім'я, номер свого телефону.
3.4. За можливості слід залишити територію аварійної небезпеки.
https://gorsovet.com.ua/ru/news/7957-z-27-bereznya-rozpochnutsya-uroki-dlya-5-8-kh-klasiv-na-youtube-kanali-34-kanalu-rozklad#disqus_thread
Інформаційна довідка для проведення роз’яснювальної роботи щодо
запобіганню поширенню коронавірусу
(на підставі рекомендацій МОЗ України)
Відповідальне ставлення працівників та роботодавців до власного
здоров'я та здоров'я оточуючих!
Основна теза: Захворів – сиди вдома. Не варто ризикувати власним
здоров’ям та здоров’ям інших.
У разі погіршення стану – потрібно звернутись до свого сімейного
лікаря
Керівнику потрібно забезпечити недопущення перебування на
робочому місці працівників з симптомами гострого респіраторного
захворювання, підвищеної температури тіла та особливо осіб, що
повернулись з відпустки або з відрядження з країн, в яких були
зареєстровані випадки COVID-19.
Діагностика. Як визначити на початкових стадіях коронавірус?
На початковій стадії коронавірус має такі ж симптоми, що і інші гострі
вірусні захворювання. Визначити можуть тільки спеціальні тести.
Найпоширенішими симптомами є головний біль, кашель, лихоманка та
утруднення дихання, в деяких випадках - діарея або кон'юнктивіт.
Новий штам коронавірусу може викликати тяжку форму пневмонії. В
цьому його небезпека.
Важливо вчасне діагностування! Так як за симптоматикою коронавірус
нічим не відрізняється від інших вірусних хвороб, то важливо відразу
звернутись до лікаря. Якщо ви протягом останніх 14 днів повернулись
із країни, в якій зафіксовані випадки коронавірусу або ж спілкувались
із людиною, яка контактувала із тим, хто прибув до України з країн де
зафіксовані випадки коронавірусу – відразу попередьте про це свого
сімейного лікаря (надалі - лікар має алгоритм дій, що робити).
Хто є групою ризику?
Перебіг хвороби залежить від імунітету людини. Вразливою групою є
люди похилого віку та люди із хронічними хворобами і слабким
імунітетом, вони більш схильні до розвитку важких захворювань.
Також після фіксації випадків коронавірусу вразливою групою є
медичні працівники.
Контактна особа при випадку COVID-19 – особа, яка наразі не має
симптомів, але яка контактувала, або ймовірно контактувала із особою,
хворою на COVID-19.
Особи, які мали прямий фізичний контакт з хворим на COVID-19
(наприклад, через рукостискання)
Особи, що мали незахищений прямий контакт із інфекційними
виділеннями (наприклад через кашель, торкання використаних
паперових хустинок голими руками тощо)
Особи, які контактували особисто з хворими на COVID-19 на відстані
до 2 метрів та більше 15 хвилин
Особи, які перебували у закритому середовищі (наприклад, аудиторія,
кімната для переговорів, зал очікування лікарні тощо) з хворими на
COVID-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвилин
Пасажири літака, які сиділи на відстані двох місць (у будь-якому
напрямку) від хворого на COVID-19, супутники або особи, які надають
догляд та члени екіпажу, що обслуговують в тій частині літака, де
розміщений індексний випадок (якщо тяжкість симптомів або
пересування хворого вказують на більш велику експозицію,
контактними можуть вважатися всі пасажири секції або всі пасажири )
Як можна заразитися, як передається вірус?
Наразі відомо, що новий коронавірус передається краплинним та
контактним шляхами.
Вірус не циркулює у повітрі. Він не здатний переміщатись на далекі
відстані. Він є тільки в крапельках, які людина видихає під час кашлю
чи чханню. Відстань – це гарантія безпеки. Це фактор переривання
епідемічного ланцюга. Тому, заразитись неможливо навіть від
інфікованої людини, якщо ви не знаходитесь безпосередньо поруч із
інфікованим (нагадуємо, це максимум – 1,5-2 м).
Вірус може жити до 9 діб на поверхнях металу, скла, пластику, у воді;
у складі аерозолю в повітрі приміщення до 8-10 годин. Тому важливо
дезінфікувати поверхні, ручки дверей і т.д.
Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові
оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці)
після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок,
поручнів), що забруднені виділеннями із дихальним шляхів хворого чи
інфікованого.
Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час
кашлю або чхання у тісному контакті, коли утворюються краплі
діаметром понад 5 мкм. Коронавіруси не здатні зберігати
інфектогенність (заразність) під час передавання на далекі відстані.
Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м.
Рекомендації як убезпечити себе від зараження:
1. Ретельно і часто мийте руки з милом чи обробляйте їх антисептиком.
2. Уникайте скупчення людей.
3. Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря.
4. Використовуйте захисну маску:
обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель,
нежить);
якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою
додаткового захисту.
https://pon.org.ua/novyny/7705-schodo-roboti-pracvnikv-zakladv-osvti-distancyno.html
https://mc.today/gde-uchitsya-detyam-vo-vremya-karantina-28-onlajn-kursov-dlya-shkolnikov/?fbclid=IwAR2nEKwJ2yY7Wjr2bGfICWmYFPnY-3pu7jvJ1C8jqxfgFdlAoLpT-01IGKk
Сьогодні серед вчителів ЗОШ 14 було проведено інформаційну хвилину "Партнерство Україна-НАТО"